Словарь української мови (1924)/звінуватися
| ◀ звіночки | Словарь української мови З звінуватися |
звінчати ▶ |
|
Звінува́тися, ну́юся, єшся, гл. Лишиться приданаго. Бо ся уж звінувала з козачками поїхала. Гол. II. 722.
| ◀ звіночки | Словарь української мови Борис Грінченко З звінуватися |
звінчати ▶ |
|
Словарь української мови — З
звінуватися
Борис Грінченко
1924
Звінува́тися, ну́юся, єшся, гл. Лишиться приданаго. Бо ся уж звінувала з козачками поїхала. Гол. II. 722.