Словарь української мови (1924)/звінчати

by Борис Грінченко

◀ звінуватися

Словарь української мови Борис Грінченко З звінчати

звінчатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Звінча́ти, ча́ю, єш, гл. Обвѣнчать. А у тій церковці святий Спас, звінчай діточок в гожий час. Мет. 167.