Словарь української мови (1924)/згибнути
Зовнішній вигляд
◀ згиблий | Словарь української мови З згибнути |
згибти ▶ |
|
Зги́б(ну)ти, бну, неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.