Словарь української мови (1924)/згибти
Зовнішній вигляд
◀ згибнути | Словарь української мови З згибти |
згидити ▶ |
|
Зги́б(ну)ти, бну, неш, гл. Погибнуть, пропасть. Як би поїхав, — а метелиця така була, що й світу не видко! — то був би згиб. Канев. у.