Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/згидити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
згидити
Берлін: Українське слово, 1924

Зги́дити, джу, диш, гл. Изгадить, испачкать. Згидив уже ввесь папір, давайте ще буду писати. Канев. у.