Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/згнущатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
згнущатися
Берлін: Українське слово, 1924

Згнуща́тися, ща́юся, єшся, гл. = Знущатися. Да вже ж мені з твеї доньки згнущатися годі. Чуб. V. 422. Тяжко плакала Ганнуся і не знала, защо, защо мати згнущається. Шевч. 21.