Словарь української мови (1924)/згон
| ◀ згомоніти | Словарь української мови З згон |
згонини ▶ |
|
Згон, ну, м. = Згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск. обл.
| ◀ згомоніти | Словарь української мови Борис Грінченко З згон |
згонини ▶ |
|
Словарь української мови — З
згон
Борис Грінченко
1924
Згон, ну, м. = Згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск. обл.