Словарь української мови (1924)/зготовляти

by Борис Грінченко

◀ зготовити

Словарь української мови Борис Грінченко З зготовляти

зготувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зготовля́ти, ля́ю, єш, сов. в. згото́вити, влю, виш, гл. = Готувати, зготувати. Ягідочки рвала, цибульку щипала, — я ж тому хлопчині снідать зготовляла. Мил. 110.