Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зготувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зготувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зготува́ти, ту́ю, єш, гл. Состряпать, изготовить. А я йому ранесенько снідати зготую. Маркев. 68. Зготувати обід. Рудч. Ск. II. 204.