Словарь української мови (1924)/зготувати
Зовнішній вигляд
◀ зготовляти | Словарь української мови З зготувати |
зграсувати ▶ |
|
Зготува́ти, ту́ю, єш, гл. Состряпать, изготовить. А я йому ранесенько снідати зготую. Маркев. 68. Зготувати обід. Рудч. Ск. II. 204.