Словарь української мови (1924)/згрізнутися
Зовнішній вигляд
◀ згрізність | Словарь української мови З згрізнутися |
згріти ▶ |
|
Згрізну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Строго прикрикнуть, погрозить. О. 1861. X. 39. Згрізнувсь пан на Кирика, тупнувши ногою: „А ти, каже, плут, п'яниця! я в тебе слугою?“ ЗОЮР. II. 86.