Словарь української мови (1924)/здивовижений
Зовнішній вигляд
◀ здиво | Словарь української мови З здивовижений |
здивувати ▶ |
|
Здивови́жений, а, е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.
◀ здиво | Словарь української мови Борис Грінченко З здивовижений |
здивувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
здивовижений
Борис Грінченко
1924
Здивови́жений, а, е. Сильно удивленный. Лев?! — вимовив здивовижений Грицько. — Що ж то воно за лев? Мир. ХРВ. 69.