Словарь української мови (1924)/здиміти
| ◀ здиматися | Словарь української мови З здиміти |
здиняти ▶ |
|
Зди́міти, мію, єш, гл. Обратиться въ дымъ, разсѣяться какъ дымъ. Пропав, як здимів. Ном. № 1871.
| ◀ здиматися | Словарь української мови Борис Грінченко З здиміти |
здиняти ▶ |
|
Словарь української мови — З
здиміти
Борис Грінченко
1924
Зди́міти, мію, єш, гл. Обратиться въ дымъ, разсѣяться какъ дымъ. Пропав, як здимів. Ном. № 1871.