Словарь української мови (1924)/здобиток

by Борис Грінченко

◀ здобаритися

Словарь української мови Борис Грінченко З здобиток

здобич ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Здоби́ток, тку, м. = Здобуток. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10320. Тепер півник сидить дома, а котик ходить за ковбасами на здобитки. Рудч. Ск. I. 27.