Словарь української мови (1924)/здоганяти
| ◀ здогадуватися | Словарь української мови З здоганяти |
здогін ▶ |
|
Здоганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527.
| ◀ здогадуватися | Словарь української мови Борис Грінченко З здоганяти |
здогін ▶ |
|
Словарь української мови — З
здоганяти
Борис Грінченко
1924
Здоганя́ти, ня́ю, єш, сов. в. здогна́ти, здожену́, не́ш, гл. Догонять, догнать. Жінка за їм у погоню вози здоганя, воли заверта. Чуб. V. 527.