Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/здогін

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здогін
Берлін: Українське слово, 1924

Здогі́н, го́ну, м. Доганка, погоня. На здогін. Въ догонку, въ погоню. Я за ним на здогін, — на тобі макогін. Чуб. V. 1160.