Словарь української мови (1924)/здружити
| ◀ здрубцювати | Словарь української мови З здружити |
здружитися ▶ |
|
Здружи́ти, жу́, жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.
| ◀ здрубцювати | Словарь української мови Борис Грінченко З здружити |
здружитися ▶ |
|
Словарь української мови — З
здружити
Борис Грінченко
1924
Здружи́ти, жу́, жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх. О. 1861. VII. 5.