Словарь української мови (1924)/здріжатися
| ◀ здріжати | Словарь української мови З здріжатися |
здрік ▶ |
|
Здріжа́ти(ся), жу́(ся), жи́ш(ся), гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. I. 175.
| ◀ здріжати | Словарь української мови Борис Грінченко З здріжатися |
здрік ▶ |
|
Словарь української мови — З
здріжатися
Борис Грінченко
1924
Здріжа́ти(ся), жу́(ся), жи́ш(ся), гл. Задрожать. Вони собі говорили, що ся не бояли, як уздріли тверду ровту, вони ся здріжали. Гол. I. 175.