Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/здріти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здріти
Берлін: Українське слово, 1924

Здрі́ти, рю, риш, гл. 1) Видѣть. Не здрів нічого пред собою. Котл. Ен. II. 12. 2) = Скліти. Сиди тут та здрій (склій). Ном. № 5634.