Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/здрочитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здрочитися
Берлін: Українське слово, 1924

Здрочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Вспылить, взбѣситься. Той і здрочивсь за кожух. О. 1862. VI. 36.