Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/здурити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здурити
Берлін: Українське слово, 1924

Здури́ти, рю́, риш, гл. Обмануть. Сим-тим баба ляха здурила. Ном. № 3104.