Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/здігнати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
здігнати
Берлін: Українське слово, 1924

Здігна́ти, здожену́, не́ш, м. = Здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.