Словарь української мови (1924)/здібність
Зовнішній вигляд
◀ здібний | Словарь української мови З здібність |
здігнати ▶ |
|
Зді́бність, ности, ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.