Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злагода

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злагода
Берлін: Українське слово, 1924

Зла́года, ди, ж. 1) Согласіе, миръ. Буде злагода, буде, кедь Марька добра буде. Гол. IV. 433. Спасибі Богу, живемо в злагоді. Харьк. 2) Устройство, приспособленіе. У нас уже така злагода, шо бодай би її! Ні виїхати в люди, ні виїхати за ворота. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.