Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злагоджувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злагоджувати
Берлін: Українське слово, 1924

Зла́годжувати, джую, єш, сов. в. зла́годити, джу, диш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, ладить, сладить, устраивать, устроить, мастерить, смастерить, приготовить. Злагодь мені меча острого. Чуб. III. 274. 2) Нанимать, нанять, условиться въ цѣнѣ.