Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/зледащілий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
зледащілий
Берлін: Українське слово, 1924

Зледащі́лий, а, е. Ухудшившійся, пришедшій въ негодность, упадокъ. 2) Разлѣнившійся.