Словарь української мови (1924)/зледащіти
| ◀ зледащілий | Словарь української мови З зледащіти |
злежатися ▶ |
|
Зледащі́ти, щі́ю, єш, гл. 1) Ухудшиться, испортиться, придти въ негодность; ослабѣть отъ старости. Зледащіла, не здужаю і на ноги встати. Шевч. 120. 2) Избаловаться, разлѣниться. Хто дома зледащів, тому не жаль домівки. Гліб. 45. Але Еней наш зледащів. Котл. Ен. I. 27.