Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злиденник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злиденник
Берлін: Українське слово, 1924

Злиде́нник, ка, м. = Злидарь. Ото злиденник! Ном. № 2880. Г. Барв. 455, 357. Шкода про се казати, щоб із злиденником та безземельником дочку мені звінчати. К. МБ. X. 4.