Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злобитель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злобитель
Берлін: Українське слово, 1924

Злоби́тель, ля, м. Недоброжелатель. Злобителів старшина пооддавав у москалі, та тепер що зна, те й робе. Канев. у. Є такі злобителі, що його підпалюють. Міус. окр.