Словарь української мови (1924)/злодюга

by Борис Грінченко

◀ злодіячка

Словарь української мови Борис Грінченко З злодюга

зложити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Злодю́га, ги, м. = Злодіяка. Один злодюга крав. Гліб. 81. Ум. Злодю́жка. Злодюжка був на все село. Драг. 66. Не був злодієм, а злодюжкою був. Г. Барв. 313.