Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злодіяка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злодіяка
Берлін: Українське слово, 1924

Злодія́ка, ки, м. Большой воръ. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться. Кв. I. 233. Поночі блукає злодіяка. К. Іов. 53. Ум. Злодія́чка. Воришка. Мир. ХРВ. 119. Якийсь лихий злодіячка. Мир. ХРВ. 202.