Словарь української мови (1924)/злодіячити
Зовнішній вигляд
◀ злодіяка | Словарь української мови З злодіячити |
злодіячка ▶ |
|
Злодія́чити, чу, чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.
◀ злодіяка | Словарь української мови Борис Грінченко З злодіячити |
злодіячка ▶ |
|
Словарь української мови — З
злодіячити
Борис Грінченко
1924
Злодія́чити, чу, чиш, гл. Воровать, заниматься воровствомъ.