Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злото

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злото
Берлін: Українське слово, 1924

Зло́то, та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. Злі́тце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.