Словарь української мови (1924)/злотник
Зовнішній вигляд
◀ злотківець | Словарь української мови З злотник |
злото ▶ |
|
Зло́тник, ка, м. 1) = Злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.