Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злотник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злотник
Берлін: Українське слово, 1924

Зло́тник, ка, м. 1) = Злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.