Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/злукто

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
злукто
Берлін: Українське слово, 1924

Злу́кто, та, с. = Жлукто. На паличку спіткнулася, на злуктечко впала. Мет. 14.