Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/змунити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
змунити
Берлін: Українське слово, 1924

Зму́нити, ню, ниш, гл. Померкнуть. Сонце то засяє, то змуне. Левч. 113. Сонце майорить між ними (хмарами) — то засяє, то овсі змуне. О. 1862. IX. 62.