Словарь української мови (1924)/змурувати
| ◀ змунити | Словарь української мови З змурувати |
змусити ▶ |
|
Змурува́ти, ру́ю, єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. I. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
| ◀ змунити | Словарь української мови Борис Грінченко З змурувати |
змусити ▶ |
|
Словарь української мови — З
змурувати
Борис Грінченко
1924
Змурува́ти, ру́ю, єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. I. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.