Словарь української мови (1924)/змірити

by Борис Грінченко

◀ змірати

Словарь української мови Борис Грінченко З змірити

зміркувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Змі́рити, рю, риш, змі́ряти, ряю, єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.