Словарь української мови (1924)/зміркувати
| ◀ змірити | Словарь української мови З зміркувати |
зміркуватися ▶ |
|
Зміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Сообразить. К. Іов. 45. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163.
| ◀ змірити | Словарь української мови Борис Грінченко З зміркувати |
зміркуватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зміркувати
Борис Грінченко
1924
Зміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Сообразить. К. Іов. 45. Зміркували, зрахували, що з козака буде. К. Досв. 163.