Словарь української мови (1924)/зміркуватися

by Борис Грінченко

◀ зміркувати

Словарь української мови Борис Грінченко З зміркуватися

змірок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зміркува́тися, ку́юся, єшся, гл. Сообразить, собраться съ мыслями. От мов і хочуть спитаться та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються. МВ. II. 120.