Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знарок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знарок
Берлін: Українське слово, 1924

Знаро́к, ку, м. 1) Умыселъ. 2) Случай. Як на той знарок і в шинку на сей час нікого не лучилось. Дорош., На Укр. 8.