Словарь української мови (1924)/знарошне

by Борис Грінченко

◀ знарок

Словарь української мови Борис Грінченко З знарошне

знаряддя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знаро́шне, нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. К. Іов. 52. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян. Хата, X.