Словарь української мови (1924)/знатий

by Борис Грінченко

◀ знати

Словарь української мови Борис Грінченко З знатий

знатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зна́тий, а, е. Видный, замѣтный. Знаті були міщане раз уже з того, що не носили шабель, — тілько ніж коло пояса: одні пани да козаки ходили при шаблях. К. ЧР. 63.