Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знатися
Берлін: Українське слово, 1924

Зна́тися, зна́юся, єшся, гл. 1) Знаться, водить знакомство. Бодай ніхто не діждав з багатими знаться. Ном. № 1416. Розійшлися, мов не знались. Шевч. 483. Прощайте! Дай, Боже, знаться! Г. Барв. 43. 2) — на чому́. Смыслить въ чемъ, знать толкъ въ чемъ, имѣть въ чемъ-либо познанія. Теля не знається на пирогах. Ном. № 6510. Знався на пасіці добре. Сим. 202.