Словарь української мови (1924)/знатник
| ◀ знатний | Словарь української мови З знатник |
знатниця ▶ |
|
Зна́тни́к, ка, м. Знахарь, колдунъ. Мнж. 72. Сей Бондарь знатни́к великий був. О. 1862. V. 102.
| ◀ знатний | Словарь української мови Борис Грінченко З знатник |
знатниця ▶ |
|
Словарь української мови — З
знатник
Борис Грінченко
1924
Зна́тни́к, ка, м. Знахарь, колдунъ. Мнж. 72. Сей Бондарь знатни́к великий був. О. 1862. V. 102.