Словарь української мови (1924)/знатниця
| ◀ знатник | Словарь української мови З знатниця |
знатно ▶ |
|
Зна́тни́ця, ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. II. 178.
| ◀ знатник | Словарь української мови Борис Грінченко З знатниця |
знатно ▶ |
|
Словарь української мови — З
знатниця
Борис Грінченко
1924
Зна́тни́ця, ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. II. 178.