Словарь української мови (1924)/знаття

by Борис Грінченко

◀ знатно

Словарь української мови Борис Грінченко З знаття

знатурити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Знаття́, тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. МВ. (О. 1862. I. 96). Коли́ б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав. Ном. № 5407.