Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/знатуритися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
З
знатуритися
Берлін: Українське слово, 1924

Знату́ритися, рюся, ришся, гл. Снаровиться. Знатуривсь кінь. НВолын. у.