Словарь української мови (1924)/знемага
Зовнішній вигляд
◀ знелюдіти | Словарь української мови З знемага |
знемаганий ▶ |
|
Знема́га, ги, ж. Изнеможеніе, утомленіе. В мене була дуже працьовита кобила, — чи на гору там, чи що — й знемаги їй нема. Харьк. См. Знемога.