Словарь української мови (1924)/знемога
| ◀ знемиліти | Словарь української мови З знемога |
знемогати ▶ |
|
Знемо́га, ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. См. Знемага.
| ◀ знемиліти | Словарь української мови Борис Грінченко З знемога |
знемогати ▶ |
|
Словарь української мови — З
знемога
Борис Грінченко
1924
Знемо́га, ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. См. Знемага.