Словарь української мови (1924)/зненавистити
| ◀ зненавидіти | Словарь української мови З зненавистити |
зненазнімка ▶ |
|
Знена́вистити, щу, стиш, гл. = Зненавидіти. Зненавистили люде старшину та й не схотіли його вдруге вибірати. Волч. у. (Лободовск.).
| ◀ зненавидіти | Словарь української мови Борис Грінченко З зненавистити |
зненазнімка ▶ |
|
Словарь української мови — З
зненавистити
Борис Грінченко
1924
Знена́вистити, щу, стиш, гл. = Зненавидіти. Зненавистили люде старшину та й не схотіли його вдруге вибірати. Волч. у. (Лободовск.).